Золотарник звичайний (Solidago virgaurea)

Золотарник звичайний
Solidago virgaurea
золота різка, блішник, винокур, воронець, грабки, жовтоцвіт, жовтий колір, жовтяниця, жовтокруг, жовтобрюх, жовтяник-чайок, цілюща трава, залізнянка борова, заячий пух, заячі вуха, звіробій боровий, золота гілка, золота , золотушник, золотуха, кістяки, красуха, куниця), кунник, листопадна, медовик, перестріл, полетуха, пустоцвіт, пуховка, боровий глуховик, розхідник, розстрільна, різка, сумник, стрєльник, смертельник, судно, тютюну лісова, трава чорна, угадник, , дика цикорія, квітник

Опис: багаторічна трав’яниста рослина, до 60 см. Кореневище повзуче. Стебло пряме, тонке, майже голе, гіллясте вгорі. Прикореневе листя овальне, пильчасте, звужене в довгий черешок. Нижнє стеблове листя довгасто-овальне, черешкове; верхнє листя ланцетове, сидяче. Квітки жовті, зібрані в кошик і утворюють суцвіття-мітелку. Крайові квітки язичкові, нечисленні; середні-трубчасті. Плід з чубком. Цвіте влітку. Медонос.

Поширення: зустрічається в європейській частині Росії, у Західному Сибіру, ​​на Північному Кавказі та Україні, у Білорусі. Росте по луках, полях, лісах на узліссях, в ярах, чагарниках.

Частина, що використовується: з лікувальною метою заготовляється трава (стебла, листя, квітки) під час цвітіння. У траві виявлені сапоніни, флавоноїди, гіркі, дубильні та барвні речовини, смоли, органічні кислоти, ефірна олія, каротин, аскорбінова та нікотинова кислоти.

Збір та заготівля: надземну частину рослини збирають під час цвітіння. Зрізають верхівки рослини довжиною 25-30 см. З частини рослини, що залишилася, збирають листя. Сушать у добре провітрюваному приміщенні або під навісом. Вихід сухої сировини – 25%. Зберігають у сухому місці.

Вирощування: рослина невимоглива до ґрунту та освітлення, але віддає перевагу родючим землям і сонячним ділянкам. Любить регулярні поливи та підживлення.

Застосування: у народній медицині застосовують при пієлонефритах, подагрі, проносах, як сечогінний, при хронічних захворюваннях нирок, сечового міхура, хронічній астмі, туберкульозі легень, порушенні сечовиділення у людей похилого віку; має антисептичні, протизапальні, ранозагоювальні, спазмолітичні та в’яжучі властивості.
Зовнішньо настойку коренів у вигляді примочок застосовують як ранозагоювальний засіб при гнійних ранах, порізах і виразках, при переломах кісток. Подрібнене листя прикладають до інфікованих ран, вони сприяють очищенню від гною і швидше загоєнню.