Опис: трав’яниста рослина з гіллястим стеблом, довгасто-яйцевидним листям і довгими кистевидними суцвіттями, що закінчуються на вершині стебла щільною мутовкою з синьо-лілових квіток. Цвіте у червні-липні.
Поширення: зустрічається в європейській частині Росії, Західного та Східного Сибіру, в Україні, Білорусі, Середній Азії. Росте у негустих соснових та листяних лісах, на лісових та степових луках, покладах, біля житла.
Використовувана частина: лікарською сировиною є трава та насіння. Трава містить ефірну олію, алкалоїди, кумарини, флавоноїди. У насінні виявлено жирне масло.
Застосування: у народній медицині настій трави п’ють при хворобах горла, жіночих кровотечах, а в суміші з ялицевою сіркою – при туберкульозі легень. У Забайкаллі настій трави приймають від головного болю. У медицині Тибету — при стоматитах, гастроентеритах, запаленні нирок.