Лікувальні трави
Природа виліковує все – цілюща кожна рослина, кожен камінь!
Зізіфора головчаста
Ziziphora capitata
Наукова назва цього роду не зрозуміла. Вважають, що воно походить від нібито арабського (або індуського) слова zizi та грецького pherein або phoros (нести, що несе).
Опис: невисока (15-20 см) прямостояча однорічна рослина з простими або майже від основи гіллястими міцними стеблами і прямими або дугоподібно вигнутими гілками. Листя лінійно-ланцетні або ланцетні, звужені при основі в досить довгий черешок. Рожеві квіти. Плоди – довгасто-яйцевидні темно-коричневі матові горішки.
Поширення: зростає Півдні європейської частини, Кавказі, у Середній Азії. Росте на сухих кам’янистих схилах, у степу, на покинутих полях.
Частина, що використовується: листя і суцвіття, в них міститься 0,25% ефірної олії.
Збір та заготівля: збирання сировини необхідно проводити в період масового цвітіння. Надземну масу зрізають, розстеляють рівним шаром під навісом та сушать. Зберігають у щільно закритих паперових мішках.
Вирощування: до ґрунтів не вимоглива. На низькородючих ґрунтах необхідне підживлення сумішшю мінеральних добрив. Розмножується насінням. При весняному посіві насіння в ґрунт (кінець квітня) сходи з’являються через 2-3 тижні. Зацвітають рослини у третій декаді липня, насіння визріває у серпні. Цвітіння продовжується 15-20 днів. Спосіб посіву рядовий з відстанню між рядами 30-40 см.
Застосування: рослина має приємний м’ятний аромат і використовується як приправа до їжі. Листя та суцвіття представляють інтерес як нова пряність при обробці рибних, а також м’ясних виробів.
