Звіробій продірявлений (Hypericum perforatum)

Звіробій продірявлений

Hypericum perforatum
заяча трава, кровця, ранова трава, кров’яна трава

Аптечна назва:

Трава звіробою, звіробійне масло.

Частина, що використовується:

Надземна частина рослини (трава), зібрана на початку фази цвітіння.

Час збору:

Червень – липень.

Опис:

Сімейство звіробійні. Багаторічна трав’яниста рослина висотою від 30 до 80 см. Стебло прямостояче, зеленого, потім червонувато-бурого кольору. серпні. Плід – довгаста коричнева коробочка, дозріває у липні – вересні.

Збір та заготівля:

Збирають звіробій у розпал цвітіння. Зрізають повністю наземну частину рослини на висоті 10 см від землі; .Термін зберігання – 2 роки.

Вирощування:

Будь-який добре дренований, помірно вологий ґрунт, бажано сонячне місце.

Розповсюдження

Розповсюджений повсюдно в Європі, європейській частині Росії, в Західному Сибіру.

Хімічний склад:

Рослина містить дубильні речовини, ефірні олії, флавоноїди (гіперозид, рутин, кверцитрин, ізокверцитран, кверцетин), вітаміни (С, РР, каротин, нікотинову кислоту), антоціани, спирти, алкалоїди, смоли та пігменти.

Застосування:

Найчастіше звіробій використовували для загоєння ран. Деякі лінгвісти вважають, що російська назва рослини є видозміненим і переосмисленим словом «джерамбай», що означає мовою степових кочівників, які набігали на Русь, «цілитель ран». У середні віки він входив до складу знаменитих лицарських еліксирів. Вважалося, що рослина лікує як тіло, а й душу. Зі звіробою пов’язано безліч повір’їв, зокрема, що звіробій відганяє темні сили та захищає від чаклунства, і для цього зрізані пучки трави підвішували на дверях будинків.

Одна з найпопулярніших лікарських рослин. Має загальнозміцнюючу, протизапальну, кровоспинну і в’яжучу дію. Застосовується при астенічних станах, неврозах та неврастенях, головних болях та безсонні. Діє протизапально та болезаспокійливо при запаленні сідничного нерва.

Трава звіробою має спазмолітичну дію і стимулює діяльність серця, застосовується при міокардитах та ендокардитах. Звіробій призначають при захворюваннях шлунково-кишкового тракту (гастрити, виразкова хвороба шлунка та дванадцятипалої кишки, ентероколіти, проноси, виразковий коліт, геморой), печінки та жовчного міхура, (дискінезії жовчного міхура, холецистит, гепатит). Використовується як діуретичний та протизапальний засіб при гломерулонефритах, пієлонефритах, циститах, запаленнях передміхурової залози.

У народній медицині звіробій застосовується ще при захворюваннях суглобів – обмінної, інфекційної та ревматичної етіології; при незагойних ранах, виразках і свищах, при гострих застудних захворюваннях, туберкульозі, сінній лихоманці та дитячих діатезах. Трава звіробою широко використовується для лікування новоутворень, при різноманітних запальних процесах жіночої статевої сфери. Його дають як глистогінний засіб, ним же лікують нічне нетримання сечі у дітей.

Трава має фотосенсибілізуючі властивості, тобто підвищує чутливість шкіри до ультрафіолетових променів і застосовується при лікуванні вітіліго. Звіробій призначають і як зовнішній засіб: для полоскань при захворюваннях носоглотки і ротової порожнини, для спринцювання при білях, для ванн, у вигляді мазей і компресів при опіках, для прискорення загоєння ран і пролежнів. У хірургії застосовують препарати з трави звіробою – іманін та новоіманін. За свої різнобічні лікувальні властивості звіробій у народі раніше вважався чарівною рослиною.

Протипоказання:

Трава звіробою слаботоксична. При тривалому застосуванні у чистому вигляді може спричинити неприємні відчуття в ділянці печінки та відчуття гіркоти у роті. Звіробій дещо підвищує артеріальний тиск, особам, які страждають на гіпертонічну хворобу, його призначають тільки в зборі трав і в невеликих дозах. Препарати застосовують за призначенням та під наглядом лікаря. Звіробій посилює чутливість до світла, тому під час лікування звіробою рекомендується уникати прямих сонячних променів. При підвищеному артеріальному тиску звіробій протипоказаний.