Живокість сітчастоплодна (Delphinium dictyocarpum)

Живокость сітчастоплодна
Delphinium dictyocarpum
шпорник синюватий

Опис рослини: багаторічна трав’яниста рослина. Стебло пряме, ребристе, 60-100 см заввишки. Листки чергові, черешкові, округлосерцеподібні, пальчасто-розсічені на 5-7 ромбічних часток, голі, лише біля основи та на жилках є рідкі щетинки. Квітки неправильні, на тонких квітконіжках, зібрані в густу багатоквіткову кисть завдовжки 20-35 см; оцвітина простий, п’ятичленний, віночкоподібний, синій або темно-синій; верхній листочок його зі шпорцем. Пелюстки-нектарники та пелюсткоподібні стамінодії блакитного або білуватого кольору. Плід складається з 3 багатонасінних листівок. Цвіте у червні – серпні.

Поширення: у Росії дикоросла живокість сітчастоплодная зустрічається у горах Півдні Західного Сибіру і Південному Уралі; в Україні культивується як лікарська рослина.

Частина, що використовується: для медичних цілей заготовляють траву рослин. У коренях і траві живокості сітчастоплодної та інших видів містяться алкалоїди (2-4 % від маси сухої сировини), головним чином дельсемін, меліктин, елатин та кондельфін, а також інші рослинні сполуки (органічні кислоти, мінеральні солі).

Збір та заготівля: заготівлю сировини проводять у період бутонізації та на початку цвітіння рослини, зрізаючи верхню облистяну частину стебла. Сушать траву на сонці, але при сушінні в тіні або в сушарках виходить сировина вищого гатунку. Зберігають його у групі сильнодіючої сировини. Термін придатності – 2 роки.

Застосування: алкалоїди рослини послужили основою для розробки трьох лікувальних препаратів – елатії, кондельфіну та меліктину, які за лікувальними властивостями (курареподібною дією) виявилися настільки близькими, що нині в номенклатурі лікарських засобів залишено лише меліктин.
Препарати, виділені з рослини, ефективні при різних неврологічних захворюваннях, що супроводжуються патологічно підвищеним м’язовим тонусом (при ураженні пірамідної системи), та при інших розладах рухових функцій організму (гіперкінези, каталепсія), пов’язаних з патологією ЦНС (паркінсонізм, спастичний травматичний параліч, розсіяний ), Е також у випадках післяопераційного, травматичного та інфекційного ураження спинного мозку
Лікування препаратами живокості, зокрема мелліктином, зазвичай поєднують із препаратами патогенетичного впливу, фізіотерапевтичними, рефлексотерапевтичними методами лікування, проведенням лікувальної гімнастики та ін.