Лікувальні трави
Природа виліковує все – цілюща кожна рослина, кожен камінь!
Жовта кислиця ріжкова
Xantoxalis corniculata (Oxalis corniculata)
жовтокислиця рогата
Опис: однорічна або дворічна трав’яниста рослина, притиснута опушена. Корінь стрижневий однорічний. Стебло висотою 7-50 см, тонке, округле, іноді пурпурове, здебільшого розгалужене, розлоге, з численними пагонами, що часто стелиться, здебільшого в основі укоріняється. Листя чергове, трійчасте. Квіткові стрілки прямі, в основі короткочленисті, округлі, опушені, 2,5-5(6) см завдовжки, рівні або довші за листя, переважно двоквіткові. Квітконіжки 1-1,5 мм завдовжки, чашка 4 мм завдовжки, в 2 рази коротші за віночок. Віночок майже дзвоновий, пелюстки жовті (5) 8 мм довжиною, 2 мм шириною, з прямим нігтиком і тупою, відхиленою пластинкою; коробочка циліндрична, острівата, 1,5-2 см завдовжки, 2-2,5 см шириною, насіння яйцевидне, плоске, буре або коричневе. Цвіте у травні-липні.
Використовувана частина: з лікувальною метою використовується трава (стебла, листя, квіти), листя та корінь. У рослині міститься оцтова кислота, вітамін С. У траві виявлені глюкоза, органічні кислоти (гліколева, щавлева, гліоксилова, яблучна, лимонна, ізолімонна). У стеблах міститься яблучна кислота, у листі — винна та лимонна.
Застосування: китайська медицина використовує рослину як антигельмінтну, антисептичну, при дисменореях, дизентерії, диспепсії, випаданні прямої кишки; місцево – як ранозагоювальне при фурункульозі; сік – при корості та укусах отруйних комах.
У Таджикистані у свіжому вигляді їдять жовту кисню для зміцнення ясен. Настій листя на Кавказі застосовується як діуретичне, в’яжуче, при лихоманках, хворобах печінки та жовчного міхура.
В Індії настій листя застосовується як збуджуючий апетит, протицинговий, при дизентерії; у вигляді припарок – як протизапальне, свіжим соком змащують бородавки для їхнього видалення.
Препарати жовтої кислі застосовуються при базедової хвороби.
