Жарновець волотистий
Sarothamnus scoparius
ракітник волотистий
Опис: невеликий чагарник 0,5-2 м заввишки. Гілки ребристо-гранені, прутоподібні, голі, у молодому віці опушені, дорослі гілки майже без листя. Листя сильно редуковані. Нижнє листя трійчасте, на коротких (10-15 мм) розсіянолохматоволосистих черешках, з подовженообратнояйцевидних цільнокрайних листочків, 5-15 мм завдовжки, знизу розсіяно-притиснутоопушених, зверху – голих або майже голих; верхнє листя просте, майже сидяче. Квіти неправильні, поодинокі в пазухах листя, розміщені переважно в нижній частині гілок, на квітконіжках, які більші за прикольне листя; віночок світло-жовтий, метеликового типу. Плід – біб. Цвіте у травні – червні.
Поширення: зустрічається в Україні в Карпатах, на сході майже до Дніпра – у лісових та лісостепових районах. Росте іноді великими групами у підліску соснових, дубових, рідше букових та ялинових лісів.
Використовувана частина: молоді пагони з квітками та листям. Трава жарнівця метельчатого містить алкалоїди (геністеїн, саротамнін, спартеїн), таніни, флавоноїди (вітексин, геністин, геністозід, гіперозид, лютеолін, орієнтин, скопарозид), каротиноїди (цисвіолаксантин, β-каротин, α-карот цис-і транс-лютеїну, транс-лютеїн, хризантемаксантин), смолисті та інші речовини.
Збирання та заготівля: сировину сушать у тіні на вулиці або в теплому приміщенні з гарною вентиляцією. Зберігають у щільно закритих банках чи бляшанках.
Застосування: алкалоїд спартеїн діє на серці подібно до хініну (уповільнює та регулює серцеві скорочення, не впливаючи на кров’яний тиск та кровоносні судини). Настій трави рослини призначається при тахікардії та аритмії, базедової хвороби, атеросклерозі, водянці серця (як слабке сечогінне) та при хворобах нирок.