Гледича звичайна (триколючкова)
Gleditsia triacanthos

Опис: однодомне дерево висотою 30-40 м. Стовбур та гілки усіяні міцними розгалуженими колючками до 7 см завдовжки. Листя парноперисте або двічіперисте; листочки подовжено-ланцетні. Квіти неправильні, одностатеві, блідо-фіолетові або майже білі, в густих суцвіттях. Плід боб. Цвітіння у червні – липні, плоди дозрівають у вересні – жовтні.

Поширення: рослина родом із Північної Америки. У Росії та Україні вона широко вирощується як декоративна рослина.

Використовувана частина: лушпиння плодів і молоде листя. У листі виявлено алкалоїд тріакантин (до 1%) та аскорбінова кислота; у лушпинні плодів – антраглікозиди (2,6%), дубильні речовини (3,1%), вітамін К.

Збір та заготівля: лушпиння плодів і листя збирають у період розпускання.

Застосування: алкалоїд триакантин має спазмолітичну дію, розширює кровоносні судини, знижує кров’яний тиск. У СРСР застосовувався препарат промислового виробництва – тріакантин. Ним лікували гіпертонічну хворобу, бронхіальну астму, виразкову хворобу шлунка та дванадцятипалої кишки, спастичні коліти та хронічний холецистит. Останнім часом цей препарат знято з виробництва. Водні та спиртові вилучення з лушпиння плодів мають проносну дію.