Календар збору лікарських рослин КВІТЕНЬТРАВЕНЬЧЕРВЕНЬЛИПЕНЬСЕРПЕНЬВЕРЕСЕНЬЖОВТЕНЬ КВІТЕНЬ Береза – брунькиБрусниця – листяГорець зміїний – кореневищаОман високий – кореневища з коріннямДуб –
Лікувальні трави
Природа виліковує все – цілюща кожна рослина, кожен камінь!
Вероні́ка (Verónica)
Вероніка лікарська (Veronica officinalis)
Вероніка лікарська
Veronica officinalis
мотузник, вероніка аптечна, вероніка лісова, варонник, воронник, дубровка аптечна, скарб, лежанка, лежачка, окладник, порушенець, жіночий порушенець, раквиця, розхідник польний, сіялуха, сциляха, становник, уразник, урочна, чай європейський
аптечна назва: трава вероніки
використовується частина: квітучі пагони
час збору: червень-липень
Опис: трав’яниста багаторічна рослина. Стебло повзуче, що укорінюється у вузлах, гіллясте, шорстко-пухнасте, з піднятими верхівками. Листя короткочерешкове, обратнояйцеподібне, зубчасте, пухнасте. Квіти блідо-блакитні, рідше рожеві чи білі, у густих пазушних кистях. Чашка 4-роздільна, частки вузьколанцетні; віночок колесоподібний, з короткою трубочкою та 4-роздільним відгином. Тичинок 2. Плід – 2-гніздова коробочка, залізисто-пухнаста, трохи більше чашечки. Цвіте влітку.
Поширення: широко поширена в європейській частині Росії, у Сибіру, на Уралі, на Кавказі та в Середній Азії. Зустрічається на узліссях, уздовж доріг, на луках, зазвичай у сухих і досить світлих місцях.
Частини рослини, що використовуються: квітучі пагони без лежачих стебел. У свіжому вигляді трава без запаху. Висохла – зі слабким ароматним запахом, гіркуватим, дещо в’язким смаком. Хімічний склад рослини вивчений недостатньо. Виявлено гіркі речовини, таніни, глікозид аукубін, ефірні олії, вітаміни, сапоніни та деякі інші речовини.
Збір та заготівля: як лікарська сировина заготовляють квітучі пагони без лежачих стебел. Сушать на горищах або під навісами з гарною вентиляцією, розкладаючи шаром 3-5 см і періодично перемішуючи.
Вирощування: добре росте в помірно родючому сухому ґрунті в сонячному місці. Не переносить сирих та важких ґрунтів. Розмножують посівом насіння під зиму або поділом навесні чи восени.
Застосування: найстаріший народний засіб. Вживання вероніки лікарської раніше було дуже широким. Вона використовувалася при захворюваннях печінки, нирок, селезінки, при гінекологічних захворюваннях, туберкульозі, подагрі, діабеті і раку. Тепер рослина застосовується в основному при застудних захворюваннях дихальних шляхів та при бронхіальній астмі. Рослині властиво протисудомна, протизапальна, кровоспинна, відхаркувальна, ранозагоювальна та протигрибкова дія. Призначають як гіркоту при поганому апетиті, при гастритах зі зниженою кислотністю, при проносах. Настій вероніки використовується зовнішньо при лікуванні опіків, фурункулів, шкірних захворювань і ран, що гнояться.
Вероніка довголиста (Veronica longifolia)
Вероніка довголиста
Veronica longifolia
Опис: багаторічна трав’яниста сірувато-опушена рослина. Стебло пряме або висхідне, гладке або коротко-опушене, 20-30 см заввишки. Листя
супротивні, черешкові, овально-ланцетні, остропільчасті. Квіти дрібні, неправильні, у густих кистях (одна верхівкова та кілька бічних). Віночок чотирироздільний, інтенсивно-синій. Плід – коробочка. Цвіте у липні — серпні.
Поширення: Росія – всі райони Європейської частини, Кавказ, Західний та Східний Сибір, Далекий Схід; Україна — вся територія, окрім крайнього півдня та Криму. Росте на вологих луках, ділянках, перетворених на степ, на берегах річок, серед чагарників.
Застосування: вероніка довголиста має такі ж лікувальні властивості та застосовується так само, як вероніка лікарська.
Вероніка діброва (Veronica chamaedrys)
Вероніка дібровна
Veronica chamaedrys
анпірка, безвершки, бредець, блокітна, вероніка, вероніт, тимчасова, грижна трава, грижник, дерев’янка, польна дерев’янка, льодовикова трава, дубовка, дібровка, заячник, зміїна, зубчатка, скарб, конотопець, кондрацики, миронник, дика , відхасник, очанка, папороті домашні, поспілка, приворотки, розхідник, рослина св. Йосипа, свята горобина, серцева трава, сердечник, тридзев’ятка, кжовник, ціхонь
Опис: багаторічна трав’яниста рослина. Стебло з двома рядами волосків, біля основи повзуче. Листя короткочеренцеве, яйцевидне, городчасте, пухнасте. Квіти пазушні, досить великі, блакитні з темними смужками, зібрані в китиці. Чашечка утворена 4-5 листочками, що зрослися. Віночок колесоподібний, з коротенькою трубочкою та 4-роздільним відгином; задня частка віночка ширша, передня вужча, ніж бічні. Тичинок 2; зав’язь верхня, 2-гніздна, з одним стовпчиком, удвічі більша за плод. Плід – коробочка. Цвіте навесні та на початку літа.
Поширення: Росія – всі райони Європейської частини, Західний та Східний Сибір, Далекий Схід; Україна – вся територія республіки. Вероніка дібровна росте на сухих луках, лісових галявинах, узліссях, серед чагарників, у степу, на полях, у садах.
Застосування: вероніка діброва має такі ж лікувальні властивості і застосовується так само, як вероніка лікарська.
Warning: foreach() argument must be of type array|object, null given in /home/vashtrav/vashtravnik.com/www/wp-content/themes/colormag/inc/compatibility/elementor/widgets/colormag-elementor-widgets-block-9.php on line 113
Warning: foreach() argument must be of type array|object, null given in /home/vashtrav/vashtravnik.com/www/wp-content/themes/colormag/inc/compatibility/elementor/widgets/colormag-elementor-widgets-block-9.php on line 113
Warning: foreach() argument must be of type array|object, null given in /home/vashtrav/vashtravnik.com/www/wp-content/themes/colormag/inc/compatibility/elementor/widgets/colormag-elementor-widgets-block-9.php on line 113
Вероніка колосиста (Veronica spicata)
Вероніка колосиста
Veronica spicata
Опис: багаторічна трав’яниста залізисто-опушена рослина. Стебло висхідне, просте або розгалужене на верхівці, 15-30 см заввишки. Листки супротивні, верхні – іноді чергові, ланцетні або лінійні, цілісні, черешкові або сидячі. Квітки дрібні, неправильні, яскраво-блакитні або фіолетові, іноді білі, у густих верхівкових кистях. Плід – коробочка. Цвіте у червні – вересні.
Розповсюдження: Росія – вся території Європейської частини, Кавказ, Західний та Східний Сибір; Україна по всій території, але на півдні набагато рідше. Вероніка колосиста росте в соснових і змішаних лісах, на узліссях, галявинах, на пісках, щебеневих схилах, в полях.
Збір та заготівля: збирають у липні-жовтні.
Застосування: настій трави використовується при застуді, бронхіті, туберкульозі, бронхіальній астмі, захворюваннях печінки, нирок, сечового міхура, шлунка (виразкової хвороби), селезінки. Застосовується для лікування ревматизму, при внутрішніх кровотечах, під час клімаксу, безсоння, неврозах, виснаженні організму. Ефективним є лікування екземи, висипки, що супроводжується свербінням.
Корисні властивості і склад моркви
Корисні властивості і склад моркви Улюблений овоч кроликів не залишить байдужим і Вас. Адже морква не тільки має приємний смак,
Трави проти травм
Трави проти травм Траволікування – метод медицини, такий же давній, як сам світ. Ще не було пеніциліну, люди поняття не
Вероніка ключова чи берегова (Veronica anagallis-aquatica)
Вероніка ключова чи берегова
Veronica anagallis-aquatica
безіменка, вероніка водяна, ібунка, ключова, побережник, супротивниця
Опис: багаторічна трав’яниста рослина. Стебло голе, при підставі повзуче, потім прямостояче, гіллясте, м’ясисте, 4-гранне. Листя сидяче, ланцетове, злегка пильчасте. Квіти дрібні, блідо-блакитні або блідо-фіолетові з синіми жилками, зібрані в пазушні негусті кисті. Чашечка 4-роздільна, довгаста. Віночок колесоподібний з коротенькою трубочкою та 4-роздільним відгином. Тичинки 2. Плід – гола, округла, виїмчаста, рівна чашечці коробочка. Цвіте із травня до вересня.
Розповсюдження: по всій Росії; по канавах, берегах річок, струмків, по вологих місцях.
Вероніка плющелиста (Veronica hederifolia)
Вероніка плющелиста
Veronica hederifolia
Опис: однорічна розсіяноопушена рослина. Стебло лежаче або піднесене, сильно розгалужене при підставі, 10-30 см завдовжки, з довгими бічними пагонами. Листя округле, черешкове, при основі трохи серцеподібне, спереду – з 3-5 (7) городчастими лопатями. Квіти неправильні, лілові або сині, поодинокі, у пазухах листя; віночок коротше за чашки. Плід – коробочка. Цвіте у квітні – червні.
Поширення: Росія – Європейська частина, крім Карело-Мурманського, Двінсько-Печорського та Нижньо-Волзького районів; Україна майже вся територія. Росте на лісових галявинах, серед чагарників, на берегах струмків, у садах, на полях і засмічених ділянках.
Застосування: вероніка плющеліста має такі ж лікувальні властивості і застосовується так само, як вероніка лікарська.
Вероніка потокова чи поручейна (Veronica beccabunga)
Вероніка потокова чи поручейна
Veronica beccabunga
Водянка, ібунка, дика капуста, козяча морда, козяча зросту, криничник, потоковик, псована допомога, порчельниця, уразна трава, уразниця, урочна трава, цинготна трава
Опис: трав’яниста багаторічна рослина. Стебло до 10-15 см, кругле, біля основи стелиться, м’ясисте, з пагонами, що вкорінюються. Листя довгасто-овальне, звужене в короткий черешок, городчасте, верхнє – ланцетове, цілокраї. Квіти дрібні, блакитні або червонуваті, розташовані супротивними пазушними кистями. Чашка 4-роздільна, частки її довгасті; віночок трохи більше чашки, колесоподібний, з коротенькою трубочкою, з 4-роздільним відгином. Тичинок 2. Плід – 2-гніздова коробочка, гола, округла. Цвіте навесні та на початку літа.
Поширення: в Росії вероніка поручейна зустрічається по всій Європейській частині (крім Карело-Мурманського та Нижньо-Волзького районів), на Кавказі, у Західному та Східному Сибіру; в Україні – по всій території. Росте вздовж берегів і кам’янистими схилами.
Частина, що використовується: свіжозібрана рослина. Вероніка доручена містить карденоліди, алкалоїди, іридоїди (аукубін, каталпол, ізокаталпол, метилкаталпол, ацетат каталполу, ацетат гарпагіда, протокатехоїлкаталпол, кофеоїлкаталпол, ванілоілкаталпол, бензоїлкаталпол), р-н. (кавову, ферулову, хлорогенову, неохлорогенову), флавоноїди, органічні кислоти (шикімову, хіну) та інші сполуки.
Збір та заготівля: рослини збирають під час цвітіння.
Застосування: препарати з надземної частини рослини мають сечогінну, жовчогінну та знеболювальну дію. Настій трави або сік рослини приймають при цингу, гепатиті, болях у суглобах, висипі шкір різного походження; відвар – при запорах та кров’яних виділеннях під час сечовипускання. Зовнішньо відвар використовують для полоскань при захворюваннях горла, а у вигляді припарок – при травмах. У їжу рослину вживають як приправу, подібну до крес-салату.