Молібден – мікроелемент, є компонентом ксантин оксидази, ензиму, беруть участь в преоброзованіі нуклеїнової кислоти в сечову кислоту, продукт життєдіяльності, що виводиться з сечею.
Збалансоване харчування повністю забезпечує здоровий організм дорослих і дітей необхідною кількістю молібдену.
 
Користь:
– Сприяє нормальному росту і розвитку.
– Стає складовим компонентом кісток, печінки, нирок.
– Перешкоджає розвитку карієсу зубів, затримуючи фтор.
 
Взаємодія:

З ліками, вітамінами і мінералами:
Взаємодіючи з міддю підтримується необхідне співвідношення міді і молібдену в організмі. При надмірному вмісті в ньому міді рівень молібдену знижується і навпаки.
Підвищене споживання сірки призводить до зниження концентрації молібдену.
 
З іншими речовинами:
Не відмічено.

Наслідки дефіциту:
Дефіцит молібдену спостерігається вкрай рідко і тільки в зв’язку з іншими порушеннями.
 
Режим дозування:
Можливий оптимальний прийом в разі захворювання: 75-250 мкг.
 
Потреба зростає при:
– Людям, які споживають малокалорійні або недостатньо багату поживними речовинами їжу.
– Недавно перенесли важкі травми і опіки.
– Тяжкохворим людям, яким доводиться харчуватися через внутрішньовенні ін’єкції або назо-шлункову трубку.
 
Протипоказання і запобіжні заходи:
Не приймайте, якщо:
– Ніяких проблем не передбачається при денному споживанні 0,15-0,5 мг. Не приймайте більше значних доз без припису лікаря.
– Ви вагітні і в період годування.
 
Проконсультуруйтесь з лікарем, якщо:
– У вас високий рівень сечової кислоти.
– Страждаєте на подагру.
– Відчуваєте дефіцит міді.
– Страждаєте захворюванням нирок або печінки.
 
Передозування / токсичність:
Прийом ударних доз (10-15 мг в день) може привести до подагрі або прояву подібного з подагрою синдрому.
Помірно надлишковий прийом (до 0,54 мг в день) може привести до підвищеної втрати міді з сечею.
Пил молібдену та його сполук подразнює дихальні шляхи.
 
Джерела:
Горох та інші бобові, цільні зерна злакових, мисние субпродукти (печінка, нирки, зобної і підшлункова залози), пісне м’ясо, темно-зелені листові овочі, квасоля.
Концентрація молібдену в продуктах багато в чому визначається складом грунтів, на яких були вирощені зернові або овочі.