Горичник російський
Peucedanum ruthenicum
адамове ребро

Аптечна назва:

Корінь гірничника.

Частина, що використовується:

З лікувальною метою використовуються вся рослина, але більше коріння та кореневища.

Час збору:

Коріння та кореневища – рання весна або пізня осінь,
трава – під час цвітіння; насіння – за дозріванням.

Опис:

Багаторічна трав’яниста рослина з товстим стрижневим коренем. Стебло високе (50-100 см), гіллясте, циліндричне, борозенчасте. Прикореневе листя на довгих черешках, біля основи розширених у піхву, тричі тройчаторасічені, в контурі пластинка широкотрикутна, кінцеві часточки довгі, вузьколінійні, з однією жилкою. Стеблове листя меншої довжини, менш розсічене; верхівкові у вигляді піхви. Квітки дрібні, світло-жовті, зібрані в складну парасольку. Верхівкова парасолька має 14-20 нерівних променів, бічні парасольки менше. У парасольок є обгортки з 5-7 лінійно-шиловидних листочків, які коротші за промені парасольки. Плоди – яйцеподібні дворебристі двонасінні. Цвіте у липні-серпні.

Збір та заготівля:

Коріння рослини викопують відразу ж після визрівання насіння або ранньою весною. Після попереднього подвяливания на відкритому повітрі коріння досушують на горищі або сушарці при температурі не вище 30°С. Вихід сухої сировини – 16%. Термін придатності – 2 роки.

Вирощування:

Степ, гори, вапняний і кремнеземний грунт, гірські луки, чагарники.

Поширення:

У Росії горичник російський зустрічається в Європейській частині та на Кавказі; на Україні – на півдні лісостепу та у степу. Мешкає на схилах балок та річкових долин, на солончаках, осипах, вапнякових оголеннях та скелях, серед чагарників, на лісових галявинах та вздовж доріг.

Хімічний склад:

Надземна та підземна частини рослини містять ефірну олію, кумарини та терпеноїди. У траві, крім того, виявлені флавоноїди (3-галактозид та 3-рутинозід кверцетину, кверцетин, кемпферол, ізорамнетин, рутин), β-ситостерин та інші сполуки.

Застосування:

Відвар і настій коренів посилюють секреторну діяльність шлунка і кишечника і мають сечогінну, потогінну, збудливу, знеболювальну та антисептичну дію.
Народна медицина використовує настій та відвар з коріння гірничника при епілепсії, головних болях, простудних захворюваннях, кашлі. Горичник також застосовується як засіб, що покращує травлення і сечогінний при водянці. Відвар коренів гірничника вживають як знеболюючий засіб при промиванні гнійних ран, при зубному болю та неприємному запаху з рота.
Німецька народна медицина використовує настій коріння при бронхіті, бронхіальній астмі, астматичному бронхіті, нападах ядухи, а також при атеросклерозі, ревматизмі, подагрі, безсонні, як протималярійний та шлунковий засіб.
У традиційній медицині застосовується як протипухлинний засіб при лікуванні низки онкологічних захворювань.

Протипоказання:

Ні.