Опис: трав’яниста жорсткоколюча рослина. Стебло пряме, гіллясте, колюче. Листя виїмчасто-перисто-роздільні, з вузькими колючими частками, на кінцях яких є шипи. Квітки пурпурні, утворюють одиночні яйцеподібні квіткові кошики, листочки їх обгортки закінчуються довгим шипом. Цвіте влітку.

Розповсюдження: природний ареал: Росія – Європейська частина, Західний Сибір, Кавказ; Україна – вся територія. Виростає вздовж доріг, на луках, покинутих ріллях, по долинах рік, серед чагарників, на пустирях, біля житла. Рудеральна рослина.
Використовувана частина: з лікувальною метою застосовують коріння. Хімічний склад рослини не вивчений.

Застосування: відвар коренів приймають як спазмолітичний, знеболюючий (при спастичних кишкових, ниркових та печінкових кольках), потогінний (при респіраторних інфекціях) засіб. Як зовнішній протизапальний та бактерицидний засіб (у вигляді відвару або подрібненого коріння) бодяк використовується при фурункульозі, пухлинах, ранах, абсцесах.