Бодяк польовий

Cirsium arvense
рожевий осот

Аптечна назва:

Трава бодяка.

Частина, що використовується:

Трава, листя, рідше коріння.

Час збору:

Червень-серпень.

Опис:

Дворічна трав’яниста рослина. Корінь довгий, що розгалужується. Стебло прямостояче, гіллясте, 60-125 см. Листя цілісні та виїмчасто-надрізні, довгасто-ланцетні, хвилясті, по краях щетинисто-війчасті. Численні кошики невеликі, яйцеподібні, зібрані на верхівці стебла пухкої волоті. Квітки рожеві, одностатеві: у кожному кошику тільки тичинкові або тільки маточкові. Насіння забезпечене летким пристосуванням у вигляді чубчика волосків. Цвіте у другій половині літа.

Збір та заготівля:

Траву збирають під час цвітіння, тобто протягом майже всього літа, і сушать під навісами, розкладаючи шаром 3-5 см.

Вирощування:

Бодяк – витривале бур’ян. Він байдужий у вологості ґрунту, проте вимогливий до вмісту в ньому гумусу. Розмноження: насінням або поділом куща.

Розповсюдження

У Європі, на всій території Росії; на полях, між посівами, на луках та біля доріг. Злісний бур’ян.

Хімічний склад:

Трава будяка польового містить ціаногенні глікозиди та глікозид таліацид, у плодах понад 27% жирної олії; зелені частини рослини містять алкалоїди.

Застосування:

Водний настій квітучої трави застосовують внутрішньо при неврозах, головних болях, коліках шлункових та кишкових, порушення обміну речовин.
Відвар суцвіть у суміші з іншими рослинами п’ють при раку внутрішніх органів. Зовнішньо настій у воді примочок використовують при екземі, лишаях, свербежі шкіри, забитих місцях та ін. Настоєм з трави миють голову при лишаях, себореї. Відвар трави приймають при кольках. Спиртову настойку квіток бодяка разом із коренем аїру та нирками тополі приймають при раку шлунка, чергуючи прийом настоянки з прийомом водного настою квіток бодяка польового. Зовнішньо настій трави застосовують при шкірних захворюваннях та для припарок при утворенні гемороїдальних шишок; для цього 2-3 столові ложки трави бодяка обварюють окропом, загортають у марлю, і ці подушечки прикладають до гемороїдальних шишок.
Молоду зелень осота використовують для заправки супів та борщів.

Протипоказання:

Бодяк вважається отруйною рослиною, і його слід застосовувати з обережністю, чітко дотримуючись дозування. Його не рекомендується використовувати при міопатії та енцефалопатії. До того ж, тривале вживання препаратів із рослини може спричинити гіпертонію та варикозне розширення вен. Якщо організм схильний до утворення тромбів, то лікування бодяком проводять під наглядом фахівців.