Астра татарська
Aster tataricus
Опис: Багаторічна кореневищна рослина до 1,5 м заввишки. Прикореневе листя — довгочерешкове, ложкоподібне, що в’яне на час цвітіння; стеблові – черешкові, оберненояйцевидні. Квітки зібрані в кошики: крайові – жіночі, язичкові, блакитні або рожево-пурпурові; серединні – двостатеві, трубчасті, жовті. Кошики зібрані у щиток. Плід – сім’янка. Цвіте з липня до вересня.
Поширення: Росія — Східний Сибір і Далекий Схід, росте на луках, по берегах річок, на степових схилах, у чагарниках. У декоративних цілях вирощується як і інші садові квіти.
Використовувана частина: суцвіття (кошики) і коріння. Рослина не застосовується офіційною медициною. Рослина містить флавоноїди. У підземній частині виявлено три-терпеноїди, сапоніни, поліацетиленові сполуки, кумарини, ефірну олію.
Збір і заготівля: суцвіття збирають на початку цвітіння рослини, коріння – восени, після відцвітання.
Застосування: відвар кореневища виявляє антибактеріальну активність щодо грам-негативних бактерій. Надземна частина має властивості, що відхаркують. У народній медицині ця рослина використовується для лікування туберкульозу легень, захворювань шлунково-кишкового тракту, при кашлі різного походження, неврастенії, як в’язкий та протипаразитний засіб. У монгольській медицині настій листя та суцвіть застосовується як жарознижувальний засіб, при хворобах легень, респіраторних інфекціях, грипі, астенії, головному болі, радикуліте.