Алтей лікарський або аптечний (Althaéa officinális)

Алтей лікарський чи аптечний

Althaéa officinális
алтейна трава, алтейний корінь, василістник, кабачики, просвірки, проскурняк лікарський, просвірник, просвірняк, проскурняк, подвійник, слиз, слиз великий, пика дика, котяча, лісова, собача, бемішник, буй, ериновик, мак, мак дикий, маковейник, підбільник, прянишник

Аптечна назва:

Коріння алтея, листя алтею, квітки алтею, трава алтея, сироп алтея.

Частина, що використовується:

Коріння, листя.

Час збору:

Коріння – (березень-квітень, вересень-жовтень), трава – протягом місяця з початку цвітіння, квітки – у період цвітіння.

Опис:

Сімейство мальвові. Багаторічна трав’яниста рослина, що досягає 1,5 м заввишки. Має товсті короткі кореневища, жовтуваті зсередини, покриття зовні бурою корою. Стебла поодинокі або пучкоподібні, слабогіллясті. Листя черешкове, чергове, трьох- і пятилопастньге, верхнє – яйцевидної форми. Квітки великі, скучені листя, у пазухах віночок п’ятилепестний, блідо-рожевого кольору. Цвіте із червня до кінця серпня.

Збір та заготівля:

Як лікарська сировина використовуються кореневища і коріння дворічних рослин. Восени, після відмирання наземних частин рослини, коріння викопують, обрізають дерев’янисту основу головного кореня і тонкі бічні коріння. Коріння відмивають від землі холодною водою, підв’ялюють 1-2 дні на повітрі і зішкрібають ножем сірий поверхневий шар; товсті шматки розрізають уздовж 3-4 частини. Коріння треба сушити дуже швидко, щоб вони не втратили білого кольору і не заплісніли. Сушать на горищах, під навісом з гарною вентиляцією або сушарках при температурі 40-50°С. Термін зберігання 3 голи. Траву, листя та квітки сушать під навісом, розкладаючи їх тонким шаром. Усі види сировини дуже гігроскопічні, тому їх слід зберігати в сухих приміщеннях у щільно закупореній тарі.

Вирощування:

Необхідний пухкий, добре утримуючий вологу, родючий грунт і сонячне місце. Розмножують насінням навесні, висіваючи їх на розсаду у квітні, або поділом куща навесні чи восени. У районах, де температура взимку опускається нижче – 25С, алтею необхідне укриття.

Розповсюдження

Ареал виду охоплює практично всю територію Європи, Передню Азію, Середній Схід та Середню Азію, Китай (Сіньцзян-Уйгурський автономний район) та Північну Африку. У Росії її зустрічається в європейській частині (крім півночі), в степовій і лісостеповій зонах Північного Кавказу, Поволжя, Східного та Західного Сибіру, в тому числі на Алтаї.
Як заносне зростає у Північній Америці. Культивується в Україні та в Краснодарському краї Росії.
Росте в заплавах річок і ариків, у берегових і чагарникових чагарниках, по берегах озер, на заболочених низинах в області напівпустель, солонцюватих і солончакових луках, рідше на покладах. Віддає перевагу легким вологим грунтам з неглибоким заляганням грунтових вод.

Хімічний склад:

У коренях рослини виявлено крохмаль (до 37 %), слизові речовини (до 35 %), пектин (11-16 %), цукру (8 %), каротин, лецитин, фітостерин, мінеральні солі та жирні олії (1-1,5) %). Коріння алтею містить незамінні для людського організму амінокислоти, зокрема, від 2 до 19,8 % аспарагіну та до 4 % бетаїну.
У листі, крім того, міститься слиз, ефірна олія, каучукоподібні речовини, аскорбінова кислота, каротин.
Жирна олія з насіння містить – олеїнову (30,8%), α-лінолеву (52,9%); α-ліноленову (1,85%) та β-ліноленову кислоту (0,65%).
Кількість цукру, слизу та інших речовин змінюється по порах року. Зола багата на фосфати.

Застосування:

Коріння алтею мають відхаркувальні, протизапальні властивості, застосовуються при гострих і хронічних захворюваннях дихальних шляхів і глотки, що супроводжуються важким відкашлюванням мокротиння, при запаленні мигдаликів і м’якого піднебіння, трахеїту.
Препарати алтею застосовуються як обволікаючий засіб при захворюваннях шлунка: виразці, гастриті, колітах, а також при проносах. Терапевтичний ефект обумовлений вмістом великої кількості слизових речовин, які мають обволікаючу дію і оберігають нервові закінчення слизової оболонки зіва і шлунково-кишкового тракту від подразнюючих впливів різних речовин. Крім того, слизові речовини, що містяться в препаратах, сприяють уповільненню всмоктування та тривалішій місцевій дії різних лікарських засобів.
Квітки алтею застосовують при захворюваннях нирок та сечового міхура.
Широко застосовується в народній медицині багатьох народів як зовнішнього (примочки, полоскання – при запаленнях, пухлинах, опіках, лишаях), так і внутрішнього засобу (при кашлі, отруєнні та ін). У Болгарії застосовують чай із квіток, відвар та порошок із коріння за тими ж показаннями. Як зовнішнє у зборах застосовується як пом’якшувальний засіб (припарки).

Протипоказання:

Препарати, приготовані з алтею, можуть викликати алергічні реакції на шкірі, так само при тривалому застосуванні можливі блювання та нудота. З обережністю його призначають грудним дітям і людям, що хворіють на цукровий. діабет. Алтей лікарський протипоказаний вагітним жінкам у першому триместрі, а також при порушеннях дихальної функції легких та хронічних запорах.