Опис: дворічна трав’яниста рослина з гіллястим, тільки у верхній частині порожнім стеблом, 10-70 см заввишки. Листя широколанцетні, цілісні, до 8 мм шириною, прилеглі до стебла. Квітки зібрані в кошики: крайові – жіночі, язичкові, блакитні або рожеві; серединні – двостатеві, трубчасті, жовті. Кошики зібрані в щиткоподібні волоті. Плід – сім’янка, з довгим чубком. Цвіте у травні – листопаді.
Поширення: в природному ареалі (Росія — Далекий Схід, Західний і Східний Сибір, Кавказ і Європейська частина Росії; Україна — вся територія, крім Криму та північної частини Полісся) мешкає по солончакових та солонцюватих луках.
Частина, що використовується: суцвіття (кошики). У них виявлені флавоноїди
Збір та заготівля: суцвіття збирають на початку цвітіння рослини.
Застосування: має відхаркувальну властивість. У народній медицині ця рослина використовується для лікування туберкульозу легень, захворювань шлунково-кишкового тракту, кашлі різного походження, неврастенії. Зовнішньо – при лікуванні очних та шкірних захворювань. Рослина не застосовується офіційною медициною.