Природа виліковує все – цілюща кожна рослина, кожен камінь!
Аронник альпійський (Arum alpinum)
Аронник альпійський Arum alpinum
Опис: багаторічна трав’яниста рослина. Коріння бульбоподібне, потовщене. Листя прикореневе, довгочергове, серцеподібне, цілокраї, темно-плямисті. Квітконосне стебло (30-40 см заввишки) закінчується качаном з дрібними роздільностатевими квітами; жіночі квітки розміщені біля його основи, чоловічі – над ними. Початок обернутий при підставі великим коричневим або жовтим чохлом. Плоди – червоні ягоди. Цвіте у травні.
Розповсюдження: зустрічається у букових лісах у західних районах України.
Використовувана частина: свіже або сушене бульбоподібно потовщене коріння. У них знайдено сапоніни, аронін, крохмаль (70%) та інші сполуки.
Збір та заготівля: бульбоподібно потовщене коріння збирають восени або навесні до розвитку листя. Очищене коріння звільняють від шкірки, розрізають і сушать на вулиці або в сушарці при температурі 40°С. З 8 кг сирого коріння одержують 1 кг сухого. Зберігають у сухих приміщеннях, що провітрюються. Свіжі бульби (коріння) зберігають у підвалі в ящиках із вологим піском.
Застосування: рослина не застосовується офіційною медициною. У народній медицині використовують як болезаспокійливий, протизапальний та відхаркувальний засіб. Настій бульб приймають внутрішньо при ревматизмі, невралгіях, катаральних станах верхніх дихальних шляхів, хронічних бронхітах, бронхіальній астмі, гастритах з підвищеною кислотністю шлункового соку, захворюваннях печінки, за наявності каменів та піску в нирках та сечовому міхурі, а також при геморро. У першій половині вагітності настій аронника вживають як протиблювотний засіб. Зовнішньо використовують настоянку бульб при ревматизмі, подагрі та геморої.