Борщівник сибірський
Heracleum sibiricum

Опис Багаторічна велика рослина (близько 1,5 метра заввишки) з міцним гіллястим і ребристим стеблом. Листя трійчасте або перисто-складне з 2 пар бічних сегментів. Квітки зеленувато-жовті, у великих складних парасольках (зі слабовиїмчастими пелюстками крайових квіток). Плодики зворотнояйцеподібні (9-10 мм завдовжки, 5-6 мм завширшки), канальці на спинці напівплодика доходять до 3/4 його довжини.

Розповсюдження. Росте по узліссях серед чагарників, на сирих луках, на берегах річок, в передгір’ях і пригір’ях Кавказу, на Північному Кавказі. Зустрічається рідко і чагарників не утворює.

Частина, що використовується. У коренях та плодах борщовика сибірського та ін. видів, які на Північному Кавказі росте ще 10, містяться ефірне масло, сполуки фурокумаринового і кумаринового ряду (умбеллиферон, бергаптен, изопимпинеллин, озо-бергантен та інших.), вітамін З, каротин, дубильні речовини. З насіння виділено актиловий спирт та запропоновано як протитрихомонадний засіб.

Застосування. У народній медицині відвар коренів застосовується при корості, пухлинах (як зовнішнє), епілепсії, проносі; плоди – при істерії та спастичних болях. Настій листя і коріння використовують як заспокійливий засіб при судомах різного походження, епілепсії та ін. нервових захворюваннях, а також при раку. Зовнішньо спиртова настойка коренів допомагає при зубному болю.