Горець пташиний
Polygonum aviculare
горець пташиний, гречка галоча, гусятник, зірниця, колісниця, конотоп, куроїд, мокриця, мориг, морожок, мурожик, мурух, мура-трава, няжега, придорожник, розвивна, свинячий донник, свиняча трава, свинуха, спориш- спаришник, спариж, спориж, шпориш, шпориш, шпариш, париш, травна зелень, топтун

аптечна назва: трава горця пташиного
використовувана частина: трава
час збору: червень

Опис: однорічна трав’яниста рослина. Стебло ниткоподібне, гіллясте, лежаче. Листя еліптичне або ланцетове, звужене в короткий черешок. Квіти сидять пучками по 2-5 у пазухах листя. Суцвіть не утворюють, на відміну інших видів. Оцвітина 5-роздільна, зелена, по краях червонувата або білувата. Тичинок 8; зав’язь нижня, 1-гніздна, з 2 стовпчиками, з головчастими приймочками. Плід – зернівка. Цвіте з липня до пізньої осені.

Поширення: зустрічається в Європейській частині Росії, включаючи Арктику, на Кавказі, у Західному Сибіру та Далекому Сході; в Україні – по всій території. Росте на дорогах, у дворах, на вигонах, засмічених пустирях, полях, прирічкових пісках та мілинах.

Використовувана частина: надземна частина рослини, в ній містяться антрахінони, дубильні речовини (0,19%), флавоноїди (авікулярин, ізорамнетин, кверцетин, кемпферол, кверцетин-3-арабінозід, лютеолін, миріцетин), ефірна олія (сліди) скополетин, умбелліферон), сапоніни, леткий алкалоїд, аскорбінова кислота (57-450 мг%), каротин, пектин, сполуки кремнієвої кислоти, фенолкарбонові кислоти, полісахаридний комплекс, залізо та інші речовини.

Збір та заготівля: траву зрізають ножем або серпом, розкладають тонким шаром у тіні та сушать. Штучне сушіння проводять при температурі 40-50 °С. Вихід сухої трави – 22-23%. Готову сировину зберігають у сухому приміщенні, що провітрюється. Термін придатності – 3 роки.

Вирощування: Добре росте у звичайному садовому ґрунті, який добре утримує вологу, на сонці або в півтіні. Дуже легко розмножувати посівом насіння навесні.

Застосування: багатий хімічний склад пташиного горця обумовлює його різнобічні фармакологічні властивості Під дією флавоноїдів, дубильних речовин і сполук кремнію препаратів рослини зменшується проникність стінок судин і підвищується норма згортання крові. Розчинні сполуки кремнієвої кислоти запобігають утворенню сечового каменю, підвищують виділення сечі, виводять із сечею надлишок іонів натрію і хлору, збільшуючи фільтрацію в ниркових клубочках і зменшуючи зворотне поглинання в ниркових канальцях, поглиблюють дихання, знижують артеріальний тиск, підсилюють. Завдяки дубильним речовинам, які мають антимікробні, протизапальні та в’яжучі властивості, галенові препарати горця позитивно впливають на функцію шлунково-кишкового тракту. Найбільш доцільна форма застосування – настій. Внутрішнє вживання настою рекомендується при хронічних захворюваннях сечовивідних шляхів, ослабленні функції ниркових клубочків, що фільтрує, і появі в сечі великої кількості мінеральних солей, особливо солей щавлевої кислоти, а також при гастроентеритах, проносах різного походження. Настій надає лікувальну дію при підвищеній проникності стінок судин та невеликих кровотечах слизової оболонки шлунково-кишкового тракту, при функціональній недостатності печінки та захворюваннях, пов’язаних з інтоксикацією організму продуктами обміну. Як допоміжний засіб настій трави рекомендується для внутрішнього застосування при початкових стадіях сечокам’яної хвороби, післяопераційний період після видалення сечових каменів, при сечокислому діатезі і деяких шкірних захворюваннях (вугровий висип, фурункули, деякі дерматити). В акушерсько-гінекологічній практиці настій трави горця призначають у післяпологовий період для відновлення матки і як кровоспинний засіб, аналогічно його застосування в період після аборту, він застосовується при рясних менструаціях та для лікування хворих з фіброміомою матки. Особливо ефективне застосування настою при залізодефіцитній вторинній анемії, спричиненій тривалими менструальними кровотечами та кровотечами у післяпологовому та клімактеричному періодах. У народній медицині горець пташиний застосовується ще й при лікуванні дихальних шляхів, набряках різного походження, малярії, виснаженні, як загальнозміцнювальний та тонізуючий засіб при нервовому виснаженні, загальної слабкості після тяжкої хвороби та слабкості у похилому віці. В якості зовнішнього засобу використовується ошпарена окропом трава горця (прикладають до заднього проходу при випаданні геморойних шишок і прямої кишки. Екстракт пташиного горця входить до складу препарату Phytolytum, що сприяє розчиненню сечових конкрементів. У гомеопатії використовують есенцію із свіжої трави горця.