Бірючина звичайна
Ligustrum vulgare

Опис: листопадний або напіввічно-зелений кущ до 5 м заввишки. Листя супротивне, ланцетове або широкоеліптичне, 2-7 см завдовжки і 0,5-2 см шириною, шкірясте, зі злегка загорнутими краями, зверху темно-зелені, знизу світло-зелені. Квітки дрібні, білі або кремові, в густих стоячих пірамідальних волотях до 8 см завдовжки. Плід – куляста або зворотно-яйцеподібна, ягодоподібна кістянка чорного кольору. Цвіте у червні – серпні. Плоди дозрівають у вересні – жовтні. Поширення: у дикому вигляді росте в Росії – на Кавказі; Україні – західні райони, причорноморські степи, Крим; у середній Європі та Середземномор’ї. Росте в підліску розріджених світлих і заплавних лісів, на узліссях, схилах балок, крейдяних оголеннях, у чагарниках, уздовж доріг. Використовується у парках, скверах та інших формах зелених насаджень.

Використовувана частина: листя, квіти та плоди. Листя містить цукру, алкалоїди (0,05-0,3%), каротиноїди, флавоноїди (рутин, 7-глюкозід і 7-рутинозід лютеоліну, 7-глюкозід і 7-рутінбзід апігеніну), дубильні речовини; плоди – антоціани (3-глюкозід і 3-ру-тинозід ціанідину, З-рутинозидо-5-глюкозід мальвідіна); квітки – ефірна олія.

Збір і заготівля: листя і квітки збирають у суху погоду, після того, як зійде роса, і відразу ж сушать, розстилаючи тонким шаром і час від часу перевертаючи. Плоди заготовляють у зрілому стані. Їх також сушать.

Застосування: Рослина не застосовується офіційною медициною. У процесі дослідження галенових препаратів з листя бірючини було виявлено кардіотонічну та гіпотензивну властивості, протистоцидну активність, антибактеріальну активність щодо Staphylococcus aureus Bacillus subtilis Escherichia coli. Азербайджанські вчені запропонували використовувати як гіпотензивні засоби відвар, спиртову настоянку і рідкий спиртовий екстракт листя. Відвар листя та квіток використовується для полоскань при ларингіті та стоматиті. У районах Кавказу плоди використовуються як проносний засіб.