Безсмертник піщаний
Helichrysum arenarium
безсмертник, безалерт, смертельник, золото сонячне, сонце золотисте, золотистка, зеніцвіт, косанка-трава, котячі лапки, котячі лапки, кіці лапки, кішечки жовті, сухоцвіт, шміль, богородська трава, горлянка, кашка шовковиця, гримник, гримна трава, жман, конотопці, чмер, цинобрань, ролтенець, жовтенець, цевдль, блішки, головокрут, гарячка жовта, громник, жовтина, жовтяниця, жовтушки, золотуха, золотушник чоловічий, змійовик лісовий польові овечки, радість-травка, сіркоцвіт, серозілля, сухозілля, суховійка, сипожат, сварливець, зварювання, цварка, кмин, тмян, цмін жовтий, цмян, чмін, квіти зимові

аптечна назва: квітки безсмертника піщаного
використовувана частина: суцвіття
час збору: червень

Опис: багаторічна трав’яниста рослина 15-30 см, з кількома прямостоячими стеблами. Стебло пряме, просте. Вся рослина білувато-повстяна. Прикореневе листя довгасто-назад яйцеподібне, стеблове – лінійно-ланцетове. Дрібні кулясті кошики з обгорткою із сухих блискучих лимонно-жовтих або помаранчевих черепітчасто-розташованих листочків зібрані в густу щиткоподібну волотку; внутрішні квіти трубчасті, обох статей, а крайові – ниткоподібно-трубчасті, маточкові. Насіння з чубком.
Цвіте влітку.

Поширення: досить поширений у європейській частині Росії, у Західному Сибіру, ​​на Кавказі, у Середній Азії. Росте на сухих піщаних ґрунтах, у світлих соснових борах, на схилах пагорбів, на полях, іноді утворюючи суцільні зарості.

Частини рослини, що використовуються: квіткові кошики. З квіток виділені барвники, гіркоти, дубильні речовини, смоли, жири, ефірна олія, вітаміни та флавоноїди (глікозиди та вільні аглікони).

Заготівля: суцвіття кошика збирають до повного розпускання квіток. Їх зрізають разом з квітконосами довжиною близько 1 см і сушать у прохолодному місці або в сушарках при температурі не вище 30°С.

Вирощування: воліє сонячне місце з добре дренованим ґрунтом. Розмножують розподілом куща та насінням, яке висіює на розсаду у квітні-березні.

Застосування: галенові препарати цміну сприяють підвищенню секреції жовчі, змінюють хімізм жовчі (зменшують концентрацію жовчних кислот, підвищують вміст холатів та білірубіну в жовчі), збільшують жовчовиділення, надають протизапальну, антибактеріальну та спазмолітичну дію, стимулюють секрет підвищують діурез, діють як кровоспинний засіб. Відвар цміну призначають при хронічних холециститах, холангітах, ангіохолітах, жовчнокам’яній хворобі, дифузних ураженнях печінки. Певний терапевтичний ефект досягається також при розладах шлунка, сечокам’яної хвороби, хворобах нирок та сечового міхура, особливо при гострому циститі, при ускладненому та хворобливому сечовипусканні, а також при набряках, пов’язаних з нирковою недостатністю, при фурункульозі, при запаленні сідалищ. Настій цміну використовують як кровоспинний засіб при гіперполіменореї та маткових кровотечах в результаті дисфункції яєчників, при фіброміомі матки з геморагічним синдромом. Квітки цміну входять до складу жовчогінного чаю. Препарати ЦМ не дають побічних реакцій навіть при тривалому застосуванні.