використовувана частина: плоди
час збору: серпень-вересень

Опис: сімейство пасльонові. Однорічна трав’яниста рослина з округлим потужним стеблом зеленого, іноді фіолетового (у верхній частині) кольору. Квітки більші, пониклі, поодинокі або зібрані в кисть. Забарвлення віночка найчастіше синьо-фіолетове. Плід — ягода овальної, грушоподібної чи циліндричної форми. Насіння світло-жовте, сочевичне форми, з гладкою оболонкою. Коренева система потужна, сильно розгалужена, розташовується переважно в орному горизонті. Висота його 25-150 див.

Поширення: дикорослий баклажан зустрічається у Південній Азії (Індія, Бірма). Широко культивується на півдні Росії та України.

Використовуються плоди. Вони містять солі кальцію, заліза, багато калію, який нормалізує водний обмін та покращує роботу серцевого м’яза. Баклажани багаті на вітаміни С, групи В, РР, каротином. Калорійність баклажанів невелика. Вони міститься 93,2 % води, близько 3 % цукру, до 1,2 % клітковини.

Вирощування: рослина тепло-і вологолюбна. Температура проростання насіння 15С. Найкраща температура для зростання та розвитку 22-З0С. Кращими ґрунтами для баклажанів є легкі, структурні, добре удобрені. При нестачі азоту у ґрунті зростання бадилля уповільнюється. Фосфорні добрива сприяють зростанню коренів, утворенню бутонів, зав’язей. Калій впливає активне накопичення вуглеводів. Необхідні баклажанам також мікроелементи, солі марганцю, бору, заліза. Найкращими попередниками під баклажани служать баштанні культури, капуста, цибуля, коренеплоди. Після збирання попередньої культури в ґрунт вносяться добрива. Ділянка перекопується на 25-28 см. Весною проводиться боронування і знову вносяться добрива. Посів проводиться великим насінням з перевіркою схожості. Огородники-аматори вирощують баклажани переважно розсадою. Рослини регулярно поливають, розпушують міжряддя, проводять підживлення.

Застосування: при вживанні баклажанів знижується рівень холестерину в крові, у стінках судин, у печінці та нирках, збільшується виділення із сечею уратів. Сполуки калію покращують роботу серця, сприяють видаленню з організму надлишків води. Ці властивості баклажанів визначають їх цінність у лікувальному та дієтичному харчуванні. Вони особливо корисні людям похилого віку, для профілактики та лікування атеросклерозу та подагри, хворим на серцево-судинні захворювання, особливо при набряках, пов’язаних з ослабленням роботи серця, а також при захворюванні печінки.

Rank – 90%